неділя, 19 листопада 2017 р.

неділя, 9 липня 2017 р.

Літо

Бентежне літо!..

У двері стукає теплом бентежне літо

І чорнобривці вистроїлись в ряд

Ромашки, айстри буйноцвіті на парад

У реверансах складних рухів виступають,

А солов`ї симфонію співають,

Що чують маки та волошки десь у житі...

Дарує ласку, гріє душу тепле літо...

Зелену фарбу розіллє в поля

І тішиться... І ніжиться земля!...

Годує бджіл нектаром серцевин

В зеленім полі - ріпаковий клин -

Жовтіє ніжним та пахучим цвітом!...

Приводить в гості казку миле літо...

Дзвіночки синьоокі дзеленчать,

Надвечір колоски і ті мовчать

І стелить долу неймовірна ніч...

А десь, далеко, відчайдуха сич

знов намагається усіх чогось навчити!...

пʼятниця, 26 травня 2017 р.

неділя, 14 травня 2017 р.

14 травня - День матері

Мама старенька стоїть на воротах.
Від сліз солених очі печуть.
Чекає дітей у щоденних турботах,
А діти, байдужі, додому не йдуть.

Бо ж ціннішого в світі нічого нема,
Як на тебе чекає ще мати жива!
Тож відвідай її хоча б раз у неділю,
Бо стомлена мама плекає надію.

Коли ти прийдеш і мама зрадіє,
Тобі все простить і все зрозуміє –
Ніхто ж так не вміє, як мама, простити.
Дай же їй, Боже, ще довго прожити!

Відвідайте маму у вільну хвилину,
Бо роки летять, летять безупину.
Любіть свою маму коли ще жива!
Бо колись схаменетесь, а її вже нема…

четвер, 11 травня 2017 р.

Цікаво знати

Цікавинки про навчання в різних країнах світу

Навчальний рік в Японії починається на початку квітня і складається з триместрів. Перший триместр закінчується 20 липня, після чого діти йдуть на літні канікули. Другий триместр йде з 1 вересня по кінець грудня, а 3-й – з січня по березень. Перехід з одного класу до іншого здійснюється під час однотижневих весняних канікул.
Професія шкільного вчителя в Японії була споконвічно чоловічою. Жінок серед японських викладачів менше половини.
У більшості шкіл Японії немає їдалень, а діти обідають прямо в класі.
У Чехії шкільні канікули бувають взимку і влітку. Літні канікули тривають 2 місяці.
У чеських школах п’ятибальна система оцінювання знань, тільки ось «п’ятірка» вважається найгіршою відміткою, а «одиниця» – найкращою.
У Чехії багато шкільних вчителів ведуть кілька дисциплін. Приміром, один педагог викладає фізкультуру і математику, інший – чеську мову, спів і хімію.
У Фінляндії не прийнято викликати учня, якщо він не виявив такого бажання. У цій країні вважається неприйнятним виставляння недоліків учнів перед однокласниками.
У фінських школах в класі працює одночасно два викладачі – вчитель і його помічник.
У школах Фінляндії після кожного уроку учні повинні виходити на вулицю, незалежно від погоди і пори року.
Діти, які навчаються в старших класах кубинських шкіл, починають освоювати яку-небудь професію. Учні міських шкіл на 5-7 тижнів вивозяться на сільськогосподарські роботи.
Директор школи в Швеції може перевести талановитого учня до наступного класу, не чекаючи кінця навчального року, правда, для цього потрібна згода батьків.
Навчальна пара в університетах Китаю триває всього 40 хвилин.
У Китаї зимові канікули у дітей тривають з кінця грудня по початок лютого. В цей час в країні відзначають Новий рік.
В Ірландії діти 6-15 років в обов’язковому порядку повинні відвідувати школу. У студентів відвідування занять є вільним
Учні в школах Норвегії розділені на вікові групи – початкові класи, 14-річні підлітки і 18-річна молодь. Примітно, що вони навчаються в різних будівлях
До 8 класу дітям в норвезьких школах не ставлять позначки.
-
Слово «школа» походить від грецького слова «сколе», що означає «дозвілля». Таких шкіл, які ми звикли бачити зараз, в Стародавній Греції не було. Філософи та їх учні збирались у вільний час разом і сперечалися з різних питань.
У 1565 р. з’явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.
1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні.
У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці.
У Бразилії до школи віддають не тільки дітей, але й …гусей. У спеціальній школі понад 1000 ґелґотунів учаться захищати своїх господарів і охороняти господарство. Тож, потрапивши до цієї країни, можна побачити поважного сеньйора з гусаком на повідку. Гусак захистить його не гірше вівчарки чи добермана: і засичить страшно, і дзьобом ущипне боляче, і крилами зіб’є нападника з ніг.
Декілька учнів середньої школи міста Терлінгуа, що у Техасі, їздили дуже далеко, аби чомусь навчитись. У світі їхній шлях до школи – найдовший. Він становить 222 кілометри. Щоденно вони проводили в автобусі більше чотирьох годин. Деяких учнів потім везли ще 25-30 кілометрів від зупинки автобуса додому.
У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання.
У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять. Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші.
--
1. Найстаріший із нині діючих університетів - це не Сорбонна і не Кембридж. Це Мусульманський університет Карауїн, заснований в 859 р. н. е.. в марокканському місті Фес.
2. В якій школі навчається найбільше дітей? На 2003/2004 навчальний рік у міську школу Монтессорі в Лукань (Індія) було записано рекордну кількість учнів - 27 911.
3. Найстаршим доктором наук стала Елізабет Ейчелбаум (США). Вона отримала диплом доктора у віці 90 років 58 днів.
4. Найдовше вчитися примудрився якийсь Роберт Кронін з Великобританії. Він почав вивчати біологію в Прінстонському університеті 9 февраля1948 р., а закінчити 30 травня 2000 р., таким чином провчившись 52 роки. На момент отримання диплома йому було 72 рік 272 дня. Природно, йому тут же присвоїли звання найстаршого випускника університету.
5. Найбільша зустріч випускників відбулася на 100-річному ювілеї школи в Німеччині. На зустрічі зібралося 2521 випускник.
6. Найбільший перерву до першої зустрічі випускників влаштували колишні учні дитячого саду і школи міс Бланш Міллер в Західній Вірджинії (США). Вони вперше зустрілися через 70 років поле закінчення школи. Правда, на зустріч прийшли не все: 45% випускників до моменту зустрічі вже померли.
7. Найвірнішими своїй школі залишилися випускники вищої школи графства Черокі 1929 Кожен рік вони обов'язково влаштовували зустріч. На 74-у річницю випуску в 2003 році, з 30 залишилися в живих випускників, приїхали 9.
8. Найдорожчим навчальним курсом вважається курс у Міжнародній школі юних леді та джентльменів Айвлоа Спенсера (Великобританія). Місячні курси в цій школі стоять від 77 500 фунтів стерлінгів і вище. Студенти живуть в кращих готелях Лондона, відвідують балет і оперу і беруть уроки етикету.
9. Найдовший урок тривав з 15 по 17 квітня 2003 року в державній вищій школі Лейдлі (Квінсленд, Австралія). Професор Марі Барроуз читав лекцію з біології класу з 26 учнів 54 години поспіль.
10. Найбільший в історії професорський гонорар отримав доктор Роланд Дант в Чикаго, шт. Іллінойс, США, за прочитаний студентам 1-2 червня 1986 р. 2-денний курс лекцій з гіпнотерапії. Йому заплатили 3080000

середа, 10 травня 2017 р.

8 травня - День пам'яті та примирення. 9 травня День перемоги.

СХИЛІМО ГОЛОВУ...

Наче птахи летять невблаганно літа,

Залишають свій стрій дорогі ветерани.

У минуле пішла найстрашніша війна,

Та про неї постійно нагадують рани.

З кожним роком все менше і менше стає

Тих людей, які нам здобули Перемогу.

Лише пам'ять забути про них не дає,

Пам’ятаймо про них і молімося Богу.

Нехай Вічні вогні на могилах горять,

Перед ними завжди на коліна ставайте.

Пам’ятайте живих і померлих солдат,

Схиліть голови – шану віддайте!

четвер, 27 квітня 2017 р.

ДПА 2017 з біології в 9 класі

http://dpa.alldz.net/publ/dpa_9_klas/dpa_biologija/28

26 квітня - 31 річниця аварії на ЧАЕС

середа, 26 квітня 2017 р.

Критерії оцінювання учнів на уроках біології

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології
Затверджені наказом МОН україни №371 від 5.05.2008 року

При оцінюванні рівня навчальних досягнень з біології враховується:
- рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок людини і природи;
- рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв’язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;
- рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт.
Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

I. Початковий
1 - Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт
2 - Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних об’єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без оформлення
3 - Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних об’єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення

II. Середній
4 - Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням
5 - Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, частково оформляє їх
6 - Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі запитання; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом; у відповідях допускає помилки; розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків

III. Достатній
7 - Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять; характеризує основні положення біологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя
8 - Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки
9 - Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв’язки; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам явищам і процесам живої природи; розв’язує стандартні пізнавальні завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв’язує типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки

IV. Високий
10 - Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває суть біологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі у межах програми; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки
11 - Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки
12 - Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології; вільно відповідає на ускладнені запитання, з використанням міжпредметних зв’язків; самостійно характеризує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання; користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; вільно розв’язує біологічні вправи і задачі різного рівня складності відповідно до навчальної програми; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить самостійні обґрунтовані висновки

понеділок, 17 квітня 2017 р.

22 квітня - Всеукраїнський день довкілля

Всеукраїнський день довкілля (третя субота квітня)

День довкілля організовується з метою підготовки тематичних заходів, пов'язаних з висадкою рослин в лісах і парках, прибиранням паркових територій, плануванням скверів, газонів, клумб в населених пунктах, ліквідацією стихійних звалищ в громадських місцях, місцях відпочинку і дозвілля.
Беріть участь в місячнику Довкілля. Долучайтеся!

Мета:

- формування в дітей екологічної культури;

- усвідомлення себе як невід’ємної частини природи, виховання почуття

відповідальності та любові до природи рідного краю, до навколишнього середовища;

- залучення дітей до активної екологічної діяльності, виховання в учнів нетерпимого

ставлення до тих, хто завдає шкоди природі.

неділя, 16 квітня 2017 р.

Із Світлим Христовим Воскресінням

середа, 5 квітня 2017 р.

7 квітня - День здоров'я

понеділок, 27 березня 2017 р.

Пам'ять потрібно розвивати

1.Прагніть зацікавити себе предметом, який вивчаєте, і зрозуміти, наскільки потрібні ці знання;

2.Зосереджуйте увагу на вивченому;

3.Осмислюйте навчальний матеріал, який вивчаєте;

4.Розподіляйте навчальний матеріал на окремі смислові блоки, наприклад вивчайте вірші строфами;

5.Установлюйте логічну послідовність у запам`ятовуванні. У цьому вам допоможе активна робота над матеріалом ( складання плану,конспекту, схем, що дають змогу відтворити послідовність викладу і змістові зв’язки ). Це набагато ефективніше, ніж багаторазове перечитування тексту;

6.Надавайте емоційного забарвлення тому, що потрібно запам`ятати;

7.Зосереджуйте увагу на предметі, який вивчаєте, уникайте сторонніх подразників;

8.Будуйте процес запам`ятовування на асоціаціях, тобто подібних відомостях. Наприклад, номер коду камери схову збігається з роком народження вашого найкращого друга. Прізвище може асоціюватися з певним видом діяльності – Слюсаренко, з ім`ям - Василенко тощо;

9.Повторюйте вивчене. Це пов`язано з тим, що для запам`ятовування потрібен час для переходу інформації з короткочасної в довготривалу пам'ять. Таке двоступеневе запам’ятовування має біологічний сенс. Воно дає змогу відокремити життєво важливу інформацію від випадкової. Однак корисне не будь – яке повторення, а осмислене. Доцільним під час повторення матеріалу є його використання для розв’язування певних практичних завдань. Непотрібно намагатися швидко запам’ятовувати, оскільки те, що швидко запам’ятовується, швидко й забувається.