Свято зустрічі птахів
Голос за кадром, звучить музика
Із землі півдня, тепла,погоди
Весняні птахи до нас летять ,
Жене їх туга крізь гори й води
У край коханий, до українських хат.
І хоч голівки втомлені клонять,
Крильми живіше міряють шлях,
Коли їм рідне всміхнеться підсоння,
Село родиме й рідний дах.
Де низька стріха до землі припала,
Старе гніздечко жде від зими,
Про нього пташка дрібна зітхала,
Про нього снились найкращі сни,
І хоч південь купається в цвіті
І вічно ясні там небеса,
Для неї тутки найкраща в світі,
Сюди вертає щорік вона.
Вчитель.Шановні друзі ! ми раді вітати вас на нашому святі. Як відомо життя українського народу тісно пов’язане з життям природи. Природні явища, пори року, рослинний та тваринний світ назавжди увійшли в скарбницю усної народної творчості, повір’їв, легенд, пісень, приказок.
Уявіть собі на хвилину, що в наших садах, лісах не стало птахів, не чути їх мелодійного співу. Такий ліс чи парк став би мертвим, сумним, глухим, бо з давніх-давен птахи наші найкращі друзі. Отож сьогодні ми будемо закликати пташок до нас на свято.
(звучить музика. Діти-квіти розбігаються по залу, присідають і вдають, що сплять. Дві дівчинки-сонячні промінчики бігають між ними і дзвіночками будять їх від сну)
1 промінчик. Годі , квіточки , вам спати
Час давно вже вам вставати
Гляньте, сонечко сміється
В небі жайворонок в’ється.
В’ється, радісно співає
Він весну вам сповіщає.
2 промінчик. А весна та чарівниця
Щиро вам несе гостинці
Пташка, рибка, звір на волі
Божа бджілка, квітка в полі
Всі весною оживають
Весну-красну прославляють.
(квіти пробуджуються, позіхають, встають)
1 квітка. Що трапилось? Чую дзвін! Та звідки він?
2 квітка. Хто нас розбудив? Ми так солодко спали (позіхає). Ой , а мені холодно, я змерзла.
3 квітка. Я здогадалась! Мабуть це вже весна.
1 квітка. То чому не чути співу пташок. І струмочки чомусь не дзюрчать.
2 квітка. Певно ми зашвидко прокинулись, давайте ще поспимо.
(хочуть знову заснути, але промінчики настирливо будять їх дзвониками).
3 квітка. Ні, ви чуєте? Нас справді хтось хоче розбудити.
1 промінчик. Прокидайтесь, прокидайтесь. Це ми – сонячні промінчики.
2 промінчик. Досить спати милі квіточки, на вас чекає велика справа.
1 квітка. На нас? Але ж ми такі маленькі, безпомічні. Хіба ми можемо комусь допомогти?
1 промінчик. Вставайте , будемо весну закликати. Перелітних птахів зустрічати. Бо яка ж то весна, коли не чути голосного щебетання пернатих. Здавна вважали, що тепло приносять на крилах саме перелітні птахи.
2 промінчик. Тож давайте любі друзі пісню заведемо.
Будемо весну прославляти, веснянки співати.
1 дитина. По всіх усюдах пісня лине,
Усе пробуджує від сну,
І всі комашки, всі рослини
Вітають чарівну весну.
Весна іде, весна іде,
Весну вітайте, діти
Пташиний спів вона несе,
Тепло і перші квіти.
(тихо звучить грамзапис веснянки « Ой прийшла весна» у виконанні дівчини-весни)
Весна . А ось і я , Весна-красна,
Куди ступлю, сонце сяє,
Все навколо оживає.
Я пробуджую від сну
Нашу землю чарівну.
Зацвіла у лузі червона калина
Тож хай лине пісня ніжна, солов’їна.
У вінок вам її вплітати
Рада вас сьогодні я вітати!
2 дитина. Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
Весна. Зимувала у садочку,
На кілочку прала,
Прала на кілочку
Горобцю сорочку.
Що виведу нитку
Горобцю на свитку.
Що виведу другу –
Горобцю на тугу.
Ще позоставались кінці –
Горобцю на штанці.
1 дитина. Ой весна, весна, днем красна.
Що ти нам принесла?
Весна. Принесла вам літечко.
Щоб родило житечко.
А ще принесла я вам свято зустрічі птахів, бо яка ж то весна, коли не чути голосного щебетання птахів. Скажіть діти, який птах віщує нам весну першим?
3 дитина. Вівсянка!
1 дитина. Як звеселилася вівсянка то покинь сани, візьми віз, викинь кожух, й з печі злізь!
Березіль. хлопці та дівчата, а давайте в ігри пограємо то і птахи на наші співаночки швидше прилетять.
Дівчата. А в яку гру будемо грати?
Хлопці. У перепілку!
Дівчата. А хто буде перепілкою? ( з гурту я, я, я!)
Березіль. Ні! Будемо лічити. Сів горобчик на травичку і думає про дурничку: раз, два, три, ти, горобчику, лети.
( діти стають у коло, беруться за руки і співають. Посередині кола перепілка)
А в перепілки та головонька болить.
Тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.(перепілка держиться за голову)
А у перпілочки да очиці болять.
Тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.(перепілка береться за очі)
А у перепілки да підошви болять.
Тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка. (перепілка стукає підошвами об підлогу)
А у перепілки да животик болить.
Тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.(перепілка держиться за живіт)
А у перепілки да вушиці болять.
Тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.(перепілка тримається за вуха)
А у перепілки да умер мужичок.
Тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.(перепілка танцює)
Ти, перепілко, не корись, не корись,
Старшому, меншому поклонись, поклонись.
Куди хоч перескоч, тільки трави не толоч.(перепілка комусь вклоняється із кола і той стає перепілкою. Він вибирає Весну).
Весна. Ой , які ви всі гарні та веселі, гратися, забавлятися вмієте. Але давайте присядемо на ослінчик. Я вам розповім одну легенду.
Давно це було. Ще тоді , коли по Вкраїні ходив сивоголов: лагідний старець – Бог Сварог. Навчав людей всякого ремесла. Одного разу прийшли до Сварога люди , що жили над Россю та Дніпром з бідою своєю. І просять порятунку від Макошиного гаддя, що вже в хати заповзає та малих дітей лякає. Наказав людям Сварог виткати величезний лантух, що люди дуже швидко зробили. Вийшов з їм Сварог на високу гору та як свисне! Тієї ж митті з усіх сторін почало сповзатися всяке гаддя. І саме в мішок лізти. Коли набилося його повнісінький міх, хутко зав’язав його Сварог, завдав собі на спину лантух та й поніс до Дніпра. Зустрів кремезного парубка, який запропонував свою допомогу. Віддав Сварог лантуха парубкові і наказав кинути його з високої кручі у Дніпро, тільки по дорозі не розв’язувати лантух і не заглядати в нього.
Але не була б людина людиною, якби не заглянула у той мішок. В ту ж мить полізли з мішка гадюки, вужі, жаби, ящірки. Та стільки багато, що сам парубок злякався. А Сварог з неба озивається: «Що ж , коли не послухав мене, то тепер ти й весь твій рід довіку збиратиме те, що ти розгубив, аби воно на людей не полізло». І перетворив парубка у птаха. У якого птаха перетворив Сварог парубка?
Діти. У лелеку.
Весна. А як ще у народі називають лелеку?
Хлопчики. Буцель! Чорногуз! Бузько! Бусел!
Весна. А що ви ще знаєте про лелеку?
1 дівчинка. Якщо на хаті лелека звив гніздо, то у хаті буде мир і добро.
2 дівчинка. Чорногуз-лелека
Прилетів здалека.
Сів на вершок хати
Давай клекотати,
Рідний край вітати.
3 дівчинка. Не можна руйнувати лелечих гнізд, бо лелека принесе в довгому дзьобі розпечену жарину і підпалить хату.
Березіль. Я ще скажу, що дуже далеку дорогу долають лелеки , коли летять до нас. Бо зимують наші птахи в Нігерії, майже за три тисячі кілометрів звідси.
(коли звучать слова Березіля,тихенько наспівується пісня «З далекого краю лелеки летіли».
Весна. Дуже гарно ви знаєте все про українського лелеку. А от скажіть, з яким птахом пов’язана назва нашої країни?
Діти. З журавлем. Бо Україна – це країна журавлина. Тому так тісно переплітаються долі українців з образом журавля. (звучить українська народна пісня «Ой журавко, журавко»)
1 дівчинка. Дуже гарні пісні ми почули. Та чи можна їх всі переспівати? Але над нашою землею все рідше і рідше можна побачити журавлині ключі. Весно , люба! Чому це журавлики не летять на Вкраїну?
Весна. А ви самі подумайте гарно, і скажіть чому?
2 хлопчик. Я знаю чому і відповім вам віршиком:
Летить під небом журавлиний клин.
Посланець із минулого століття,
Де взявся він серед димів і сміття,
Мов сирота у просині один?
Старий кобзар минає наш масив
І повертає в бік Пущі-Водиці
Невже не знає бідолашна птиця,
Що там ректор трави оросив.
І ми злітаєм, мовби журавлі,
Хоч вже давно відбилися від клину.
Безсилі врятувати Україну,
Найкрасивішу часточку землі.
Березіль. Ой, хлопці та дівчата, щось ми вже засиділися, засумували. А чи не час нам у гру пограти?
Діти. Час. А в яку?
Хлопці. В журавля!
( Діти грають у народну гру «Журавель»)
1 дівчинка. Дівчата! Давайте ще й веснянку заспіваємо!
Дівчата. Давайте. А ти, Весно люба, нам допомогай!
(Виконують веснянки.)
(Хлопчик щось тихенько говорить дівчинці.)
2 дівчинка. Авжеж! Так я тобі й повірю! Ти брехун! І тут мене хочеш обманути. Ти чуєш, Весно, що цей Василь каже? Що кує не зозуля, а зозуль. Зозуля навіть не тільки кувати, а й ходити не вміє!
Весна. На цей раз Василько правду сказав. Таке це невеличке диво. А знаєте ви, що вона навчилася яйця фарбувати під колір тих яєць, які з чужих гнізд викидає, а свої кладе. А як ще вам скажу, що вміє забарвлювати свої яйця у 90 кольорів, то буде нечуване диво.
3 дівчинка. Он воно як, а ще й пісні гарні люди про неї співають.
Березіль. Не варто бажати зозулі поганого, бо основними її ворогами є шкідники лісів і садів. Тож послухайте гарну пісню. (виконується пісня «Летіла зозуля»)
1 дівчинка. Весно-красна , чи правда, що зозуля « роки віщує»?
Весна. Якщо її гарно попросите, то і роки вам віщувати буде. Тільки зозуленька лагідні слова любить.
2 дівчинка. А якщо я скажу так: Зозуля рябая сім літ не кувала. Закуй мені на сьомому літі, скільки житиму в світі? То чи буде віщувати мені зозуля роки?
Весна. Буде, але краще запам’ятайте, діти, ось таку закличку, тут більше лагідних слів: зозуле рябенька, пташино маленька! Закуй мені по звичаю, доки в світі жити маю ?
А зараз для всіх загадки. Ось послухайте і відгадайте:
1. Які ключі до неба добираються?(журавлині)
2. Хату на хаті має жабам рахунок знає?(лелека)
3. Вдень мовчить, а вночі кричить?(сова)
4. За вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує?(ластівка)
5. Дзьоб міцний і гострий має, шкідників ним добуває?(дятел)
6. Двічі родиться, а раз умирає?(птах)
7. Летіло, як міх, упало, як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть?(гуска)
8. У воді купалася, а сухою зосталася?(качка)
Хлопець. А можна мені загадати загадку?
Гриць дивується, питає:
Що за пташка так співає,
Як горобчик цвірінчить,
Мов сорока скреготить.
А ще інколи, бува,
Що кричить , немов сова!
Хто ж виспівує отак?
То звичайно співає – (шпак)
(виходять діти-юннати)
1 юннат. Любий друже мій, юннате,
Уявляєш скільки птах
Може нищить , поїдати,
Гризунів, черви,комах?
2 юннат. Тож птахи із нами в спілці –
Поля й лісу сторожі:
Сови й дятли швидко крильці,
Щигли, одуди, чижі.
3 юннат. Тож як стрінеш непутящих,
Що біжать поза двором
Видирати гнізда в хащах,
Ти одразу присором.
4 юннат. Між дорослих і малечі
Пташка бачить все навкруг,
Дружно сяде вам на плечі,
Якщо ти їй справжній друг.
Вчитель. Бережімо птахів, як і все живе на Землі. Рідкісні птахи. Ті що зникають, заносять до Червоної книги України. Створюють для їх збереження заповідники й заказники, а ми давайте взимку підгодовувати, а в літку й на весні закликати в наші сади.
Весна. Людської треба доброти,
Щоб цвіт з’явився на калині,
Щоб ночі в ранок перейти,
Щоб соловейко тьохкав нині,
Природі, звірові, людині
Людської треба доброти.
(усі учасники свята стають, взявшись за руки)
1 Дівчина. Тож не завадить , друзі, нам
Згадати нині по – новому:
Був давній звичай у древлян –
Вклонятися всьому живому.
2 дівчина. Кожна рослина дерево, пташина –
То все чудова, мила Україна.
Наше завдання – зберегти природу,
Для мене, тебе і всього народу!
(звучить «Пісня про рідну землю»)
Немає коментарів:
Дописати коментар